Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грозьба

Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОЗЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОЗЬБА"
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Дев'ятьсо́т чис. Девятьсотъ. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він. Св. П. Перша кн. Мус. V. 8.
Кусень, -сня, м. 1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. 2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.
Підлатати Cм. підлатувати.
Плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОЗЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.