Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громашик

Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.
Валах, -ха, м. 1) Выложенный баранъ. 2) Скопитель жеребцовъ. Шух. І. 211. Ум. валашок. Вас. 197.
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. І. 317.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАШИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.