Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громашик

Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка. Грин. ІІІ. 537.
Жирої́д, -да, м. Кровопійца, живодеръ. Нівечили мене прокляті жироїди, поки не виперло з мене духу. Стор. І. 154.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Перестати Cм. переставати.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані. Грин. III. 142.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАШИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.