Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Вічовий, -а, -е. Вѣчевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд.
Ґой, ґоя, м. = Гой.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
