Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грішитель

Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШИТЕЛЬ"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Допащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл. О. 1862. І. 72.
Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Пронурок, -рка, м. = понурок. Вх. Пч. II. 9.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІШИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.