Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробарь

Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБАРЬ"
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Нащадитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Відколи нащадилась, не маю щастя.
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету. Вас. 190.
Придобритися Cм. придобрюватися.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу. 2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова. К. Іов. 19.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Шкунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Ссориться? драться? Пани шпунтуються, а нашого брата ріжуть. Ном. № 1304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.