Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гробарь

Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОБАРЬ"
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл.сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога. Св. Л. 5.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.