Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Чи на вітровому морі, чп на суходолі?
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Слушно нар.
1) Надлежаще.
2) Справедливо.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити.
Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях.
