Безмір, -ру, м. = безмір'я.
Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Капшушки, -ків, м. мн. Раст. Campanula glomerata.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.
