Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громадільник

Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Гармидерник, -ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Хурманка, -ки, ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє.
Чмок и пр. = цмок и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.