Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Опізнитися, -нюся, -ни́шся, гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився.
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору — не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю.
2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка.
3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Одного батька діти, та не рівні. Ум. рівненький, рівнесенький.
Скрибачка, -ки, ж. Скребница. Скребли залізними, скрибачками.
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Ум. трісочка.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
