Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громадільник

Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДІЛЬНИК"
Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Опізнитися, -нюся, -ни́шся, гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився. Н. п. 118.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.