Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої.
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало.
