Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грубий

Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБИЙ"
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Гре́чний, -а, -е = Ґречний. Убірайся, виряжайся, гречка панно, з нами. Гол. IV. 348.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Грин. І. 32. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть. КС. 1883. XI. 503.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Наушник, -ка, м. Наушникъ (у шапки).
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Холоднуватий, -а, -е. Холодноватый. Вода холоднувата. Ном. № 13393.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.