Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Почеркеситися, -шуся, -сишся, гл. Очеркеситься. Чоловік мій воював-воював, та так почеркесився, шо не розберу вже шо і балака.
Пужливий, -а, -е. Пугливый.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens.
