Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громада

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.
Бігом нар. Бѣгомъ, скоро. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там. Ном. № 11020.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Крамарь, -ря, м. 1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К. ЧР. 25. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики. Стор. МПр. 126. 2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Мил. 95. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку. Мет. 189.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Мнж. 9. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма. Лебед. у.
Перенести Cм. переносити.
Раковий, -а, -е. 1) Раковый. Маркев. 49. Борщ твій похожий на ракову юшку. КС. 1882. X. 20. 2) ракові шийки. Раст. Polygonum bistorta L. ЗЮЗО. І. 132.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Желех. Вх. Лем. 4 77. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба. Вх. Лем. 4 7 7.
Харчування, -ня, с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.