Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громада

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Затекти́ Cм. затікати.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати. К. ЧР. 204.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.