Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громада

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Розчервонітися, -ніюся, -єшся, гл. Раскраснѣться. Розчервонілось лице. Левиц. І. J. 67. Чого се так розчервонілась, наче хто вибив? МВ. (О. 1862. III. 61).
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.