Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ.
Глуха, -хи, ж. = глуханя.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Cм. Сумцовъ. Коломийки. . 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла.
