Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громада

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Будучина, -ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Ном. стр. 287. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану. Рудч. Ск. і. 74.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 2) Часть пїл. Cм. пїла. Шух. І. 254.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.