Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громада

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАДА"
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Мазу́рок, -рка, м. 1) Сладкое печеніе, приготовляемое преимущественно к пасхѣ. 2) = мазур 3. Вх. Пч. II. 11.
Мися́ II, -ся́ти, с. = мисча. Желех.
Му́лько нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, — так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики! Г. Барв. 489.
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати. Подольск. у.
Отчизна, -ни, ж. 1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Уподобатися, -баюся, -єшся, гл. Понравиться. Царівні він так уподобався. Рудч. Ск. II. 13. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Якесь там слово йому не вподобалось. Рудч. Ск. II. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.