Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грубник

Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУБНИК"
Амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
Гладиш, -ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Зани́кнути, -кну, -неш, гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там. Черниг. у.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. О. 1862. II. 27. Отсе опудало погане. Котл. Ен. VI. 45. Увійшло якесь опудало. К. ЧР. 389.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь. Сумск. у.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Розщипати Cм. розщипувати.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.