Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито.
Колій, -лія, м.
1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г.
2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ).
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Слиз, -зу, м.
1) Слизь.
2) Раст. Malva silvestris.
Стинатися, -ваюся, -єшся, сов. в. стятися, зітнуся, -нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Стявся з паном наш писарь. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. Мася з матірю зуб на зуб стинається.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина.
