Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гроно

Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Стрічань, -ня, м. = стрітення. Чуб. III. 6.
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.