Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Ланц, -ца, м. = ланцюг.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок.
Родатися, -даюся, -єшся, гл.
1) Родниться, вступать въ родство.
2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Хто з нами родається, той і родич нам.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати.
