Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грішник

Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШНИК"
Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Віднести Cм. відносити.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Пронизати Cм. пронизувати.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.