Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громик

Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМИК"
Братунин, братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Крамплювати, -люю, -єш, гл. Чесать шерсть чесальными щетками, крампля́ми. Гол. Од. 39.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Налля́ти, -лля́ю, -єш, гл. = налити.  
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Рівчик, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = рівчак 3. Шух. І. 284.
Уздіниця Cм. уздениця.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.