Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громик

Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМИК"
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.