Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудуватий

Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Вироблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Выдѣлываться, выдѣлаться. 2) Вырабатываться, выработаться; обрабатываться, обработаться. 3) Истощаться, обезсилѣть отъ работы. Виробився чоловік. Зміев. у.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Друкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.
Задовольни́ти Cм. задовольняти.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Незбожно нар. Безбожно.
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.