Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудуватий

Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. Новомоск. у. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку. Сумск. у.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік. Кв.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.