Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громак

Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАК"
Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Невід, -вода, м. Неводъ. Наперед невода рибою не хвались. Ном. № 2603.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила. Вх. Зн. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.