Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громак

Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАК"
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.