Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Помкнутися, -нуся, -нешся, гл. Помчаться, броситься. Помкнулась аж туди пташка.
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей.
