Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушець

Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШЕЦЬ"
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. Н. Вол. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Отягтися, -гнуся, -нешся, гл. Подкормиться, потолстѣть. (Худі коні) отяглись, узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. Кабан в сажу уже трохи отягся. Павлогр. у. Cм. отягатися.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ! Гн. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.