Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушець

Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШЕЦЬ"
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. ІІ. 113. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.  
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
Торбинуватий, -а, -е. Мѣшкообразный. Торбинуватий горох. Черк. у.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.