Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумливий

Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМЛИВИЙ"
Виднота, -ти, ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Відпроторити, -рю, -риш, гл. Отправить, отпровадить.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Замру́жити, -жу, -жиш, гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає. Чуб. V. 16.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.