Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку.
Перепит, -ту, м.
1) Разспросъ.
2) Переспросъ.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав.
Поспішний, -а́, -е́ Торопливый. Поспішних чорт хапає. Ум. поспішненький.
Приліг, -ло́гу, м.
1) Боковая часть сѣдла.
2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.
