Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глуха

Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХА"
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха. Черк. у.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Оздобність, -ности, ж. Красивость, изящность.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Усподі нар. 1) На днѣ. 2) На низу. Всі всподі — не на версі. Ном. № 1047.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.