Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівливість

Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВЛИВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВЛИВІСТЬ"
Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Замока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́кнути и замо́кти, -кну, -неш, гл. Замокать, замокнуть.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Зсунути, -ся. Cм. зсовувати, -ся.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Умен, умна, умне = умний. Сумир умен. Ном. № 3276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВЛИВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.