Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб.
Горля́к, -ка́, м. = Горлач.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся.
Кодола, -ли, ж. Канатъ. А ну, хлопці, до кодоли порон тягти. кодоли, привязанныя къ крыльямъ невода, имѣютъ названія по имени завѣдывающихъ каждой: отамана и его помощника крилаша — отаманська кодо́ла и крилашська кодо́ла.
Курман, -на, м. = курмей.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе.
Перш, перше, нар.
1) Прежде, ранѣе. Дівчинонька мила перш мене любила. Вона теє перше його зачувала. Ой чом тепер не так, як перше було.
2) Сначала, сперва, прежде. Перш воно так і було, а далі почав усе більш та більш приганяти до роботи. Перше літа пролетіли як дощова хмара, а тепера надо мною якась божа кара.
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Купи мені що під'їсти. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже.
Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл.
1) = просвічатися.
2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся.
