Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузд

Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 101). Глузд остатній потеряла. Котл. Ен. VI. 80. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. Ном. № 6332. Шевч. 300. глузди відбити. Лишить разсудка. Ном. № 6333. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗД"
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Камен. у.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту. 2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе. Вас. 203.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались. Мнж. 2.
Пушкарь, -ря́, м. 1) Артиллеристъ. 2) Стрѣлокъ. Угор. 3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.
Рамтя, -тя, с. = рам'я. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.