Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться.
