Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глуздити

Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗДИТИ"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Відпасувати, -сую, -єш, гл. = відпасати. Одпасує живіт. К. ПС. 83.
Із'є.. Cм. з'є.
Казковий, -а, -е. Сказочный. Желех. Кулишъ.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Напугаться, испугаться. Г. Барв. 518.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.