Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівний

Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЙ"
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Позавистувати, -тую, -єш, гл.на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.  
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. сеймик.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.