Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівний

Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЙ"
Бедзвін, -на
Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.
Китайча, -чати, с. Маленькій китаецъ. Желех.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились. Алв. 48.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.