Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушиця

Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИЦЯ"
Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня. Полт.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.
Замняхкинитися, -нюся, -нишся, гл. = замакітритися? Чогось мені світ замняхкинився. Подольск. г.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Прискочити Cм. прискакувати.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля. Вх. Пч. II. 23.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом. Грин. II. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.