Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушиця

Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИЦЯ"
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Достогна́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Достонаться.
Забагну́ти, -гну, -неш
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Обговорити Cм. обговорювати.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.