Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухман

Глухма́н, -на, м. = глушан. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХМАН"
Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Риговина, -ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Сутяжно нар. = сутужно. АД. І. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.