Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнихіть

Гнихіть, -тя, м. = ніготь. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИХІТЬ"
Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. І. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Перенаджувати, -джую, -єш, сов. в. перена́дити, -джу, -диш, гл. Переманивать, переманить.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Пісно нар. Постно.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.