Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівничка

Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВНИЧКА"
Вабливо нар. Привлекательно, прелестно.
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється. Чуб. III. 108.
Обновець, -вця, м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.
Перегодя нар. = перегодом.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2. Вас. 160.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Чуб. І. 160. Штурмом штурмували. К. Дз. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВНИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.