Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумити

Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Христувати, -тую, -єш, гл. Славить Христа. Христос воскрес! Христос воскрес! Там нехристи христували перед жидівськими панами. Грин. ІІІ. 151.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.