Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумити

Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Загострюва́тися, -рююся, -єшся, сов. в. загостри́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Заостриваться, заостриться.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Огребать, огресть съ себя. 2) Гресть (весломъ).
Решта, -ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. Мет. 399. та й решта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. до-решти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти. Федьк.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.
Хрящик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Ном., стр. 282, № 340.
Шлямівка, -ки, ж. Очистка дна пруда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.