Тлумачення / значення слова "ГЛУМИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

глумити

Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.

повністю...

Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.

повністю...

Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.

повністю...

Поворотний, -а, -е. Возвратный. Шух. І. 154.

повністю...

Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).

повністю...

Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).

повністю...

Поскривляти, -ля́ю, -єш, гл. Искривить (во множествѣ).

повністю...

Продолубати, -ба́ю, -єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.

повністю...

Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.

повністю...

Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.

повністю...