Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумити

Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМИТИ"
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Гарбарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Підіслати I Cм. підсилати.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.