Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумувати

Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМУВАТИ"
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.МВ. (О. 1862. III. 45).
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени. Чуб. III. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.