Аркушо́вий, -а, -е. Листовой. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
