Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумування

Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки. К. ХІІ. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМУВАННЯ"
Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога. Волч. у. (Лобод.).
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.