Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнів

Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. Ном. № 3784. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВ"
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Зобрати, зберу, -ре́ш, гл. и пр. = зібрати и пр.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Показ, -зу, м. 1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Соколиця, -ці, ж. = соколиха. К. Дз. 210. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці. Гол. IV. 438.
Срем'я, -м'я, с. = стрем'я. КС. 1882. X. 24.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.