Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнетючка

Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНЕТЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНЕТЮЧКА"
Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Вулій, -лія, м. Улей.
Діву́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося. Мир. ХРВ. 127.
Заме́т, -ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г. 3) в-заме́т. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2. Мир. ХРВ. 383.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНЕТЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.