Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузик

Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗИК"
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Пересмажувати, -жую, -єш, сов. в. пересмажити, -жу, -жиш, гл. Пережаривать, пережарить, прожарить, поджарить. Пересмажити сім'я. Зміев. у.
Радуватися, -дуюся, -єшся, гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.