Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухий

Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65. 4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9. 5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. глухенький, глухесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Бурсацтво, -ва, с. соб. Бурсаки. А із брацтва те бурсацтво мовчки виглядає. Шевч.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Доро́жчати, -чаю, -єш и доро́жшати, -шаю, -єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі. Черниг. у.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Костерява, -ви, ж. Раст. Festuca. Вх. Пч. І. 10 — овеча. Festuca ovina. Шух. І. 20.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. І. 172.
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди. Шейк.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.