Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухий

Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65. 4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9. 5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. глухенький, глухесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Відвести Cм. відводити.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Зі́мно 1, -на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожишь. Чуб. III. 384.
Оплакати Cм. оплакувати.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Сумск. у. Буде змій летіти та паруси напускати. Мнж. 31.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння. Ном. № 3907.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.