Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухий

Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65. 4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9. 5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. глухенький, глухесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХИЙ"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Повити Cм. повивати.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.