Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно

Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Непоміркований, -а, -е. 1) Неумѣренный. 2) Невоздержный; запальчивый.
Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Прудко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Н. п.
Свашенька, свашечка, -ки, ж. Ум. отъ свашка.
Тягловий, -а, -е. . тяглова робота Работа гужемъ. Херс. г.
Умісити Cм. умішувати.
Умостити Cм. умощувати.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики. Ном. № 14289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.