Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно

Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони. Рудч. Ск. І. 22.
Посуконний, -а, -е. Состоящій изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ (о сукнѣ). Гол. Од. 55. Посуконне сукно. Н. Вол. у.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.