Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно

Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТНО"
Газ, -зу, м. 1) Газъ. 2) = гас.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана. Желех.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Надхне́ний, -а, -е. Вдохновенный; вдохновленный.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть. Ном. №1203.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.