Бруслик, -ка, м. Родъ жилета.
Голубина, -ни, м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Мороква́, -ви, ж. Трясина.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
