Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Cм. бавлення.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. піймався був у руки ляхопанські.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
