Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушка

Глушка, -ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = глуханя. Угор. То же: глушка вітрова. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКА"
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.
Оплатити, -ся. Cм. оплачувати, -ся.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.