Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Праля, -лі, ж. Прачка.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить.
Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. 2) Одинъ изъ участниковъ свадебнаго обряда.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ).
