Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнилятина

Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЯТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЯТИНА"
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Залю́патися, -паюся, -єшся, гл. Замочиться, забрызгаться сильно. Вх. Уг. 239.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. Чуб. VII. 419. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Н. п. (О. 1861. II. Объясн. слов.). 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. КС. 1893. V. 280. О. 1861. X. 127. На козакові постоли в'язові. АД. І. 168. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Ном. № 2840. Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. Чуб. V. 216. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. ЗОЮР. II. 12. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. (Шух. І. 161, 162), деревянной лопатки (Шух. І. 164), конца ружейнаго приклада. (Шух. I. 229). 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Шух. І. 104. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. Шух. І. 165. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Шух. 1. 305, 306. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. КС. 1893. VII. 47. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Чуб. III. 158. Вербові постолища. Грин. III. 98.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Таловірка, -ки, ж. Родъ седьдя. Вісім хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула, тарань, чахоня, чабаки, севрюга, короп, щука, таловірка, лин і окунь. Мкр. H. 7.
Ткання, -ня́, с. 1) Тканье. 2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13. 3) = тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31. 4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИЛЯТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.