Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый.
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Квилля, -ля, с.
1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ).
2) Вой вѣтра.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
На́веть нар. = навіть.
Прогрімотати, -чу́, -чеш, прогрімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = прогрімати.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій.
2) Бѣдный.
