Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.
Жерде́ля, -лі, ж. Абрикосъ.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Картопляник, -ка, м. = картоплище.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний.
