Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глумота

Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУМОТА"
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ! Гн. II. 30.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.