Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузовник

Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗОВНИК"
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Суддя, -ді, м. Судья.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.