Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузюватий

Глузюватий, -а, -е. О глинѣ: «неоднородная, комковатая.... съ мелкими желвачками или журавчиками, дутиками». Вас. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЮВАТИЙ"
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Коляка, -ки, ж. = кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Фуркання, -ня, с. 1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Футрарь, -ря, м. = кушнір. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.