Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло!
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Підклонилися латиненій ляхві.
Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Роспасти, -су, -сеш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить.
Талування, -ня, с.
1) Топтаніе, вытаптываніе.
2) = нехтування.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
