Борецький, -а, -е. Принадлежащій борцу. Ми борецького роду.
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий.
Гайтів, -това, м.
1) Полевой сторожъ.
2) = гайник.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Міщане в личаках і в синіх каптанах. Парубок... у синьому сукняному каптані. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся.
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
