Бровище, -ща, с. ув. отъ брова.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною.
Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв.
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза.
Первак м.
1) — ка. Первенецъ. Казав Микита-первак — не буде так.
2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Первак грушевий квас.
4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Ум. первачок.
Понити Cм. понивати.
Уподобний, -а, -е. Нравящійся, угодный, приходящійся по вкусу. Довший батіжок цьому хлопчикові уподобніший, ніж короткий.
